Разом з часописом «Народознавчі зошити» (№ 2) пропонуємо доторкнутись до витоків української духовності. Не багатьом із нас відоме ім’я Євгена Миколайовича Пащенка, який усе своє життя присвятив служінню українській науці та культурі. У статті С. Павлюка «Євген Пащенко і український напрям у хорватській славістиці» висвітлюється наукова та громадсько-політична діяльність філолога, фольклориста, доктора історичних наук, невтомного популяризатора української культури. Здавалося б стільки всього про традиційну українську хату відомо, стільки наукових та етнографічних праць написано, але все ж лишається багато невідомих широкому загалу знань та фактів про житло українців. Українська хата уособлювала світогляд та переконання наших предків. Це був родинний осередок, особливий мікросвіт зі своїми особливостями та сформованими традиціями, звичаями та правилами. Кожна зона в будинку мала своє призначення і відповідну обстановку. Дізнатись про особливості традиційного житла Буковинського Поділля пропонує розвідка Р. Радовича «Традиційне житло Буковинського Поділля другої половини XIX – початку XX ст.» (за матеріалами Хотинського р-ну Чернівецької обл.). Допис про майстрів-будівельників допоможе глибше дослідити народні традиції, що орієнтують на уважне ставлення до використання природних будівельних ресурсів, їх заготівлю та збереження. У часописі ви також знайдете матеріал про будівельну обрядовість Бойківщини: будівельне деревце, вибір місця, спорудження житла, новосілля тощо. Український народний одяг – яскраве самобутнє культурне явище, яке розвивалося і вдосконалювалося протягом століть. Він тісно пов’язаний з історією народу і становить важливу складову його духовної і матеріальної культур. Існувало таке поняття, як «стегновий одяг». В Україні стегновий одяг мав статеві ознаки й поділявся на чоловічий та жіночий. У джерелах XVI – XVIII ст. згадуються такі терміни жіночого стегнового вбрання: запаска, плахта, фартух, сподница, саян, сандарак, хусти; чоловічого - портки, убранє, штани, шаровари, плюдри. Доповнювали одяг пояси, убір голови, взуття, прикраси, які були невід’ємними складовими народного одягу, що пройшли тривалий шлях свого розвитку. Назви одягу вживаються в українських народних піснях та казках. Вони входять до складу фразеологізмів, прислів’їв та приказок, стійких народних порівнянь, є основою для загадок та є цікавим матеріалом для лінгвокраїнознавчих досліджень. Про все це, ви можете дізнатися із статті кандидата історичних наук О. Косміної «Назви стегнового одягу за письмовими джерелами XVI – XVIII століть». Гортаючи сторінки часопису, радимо звернути увагу на допис кандидата архітектури В. Тарас, яка на основі аналізу архівних матеріалів та наукових джерел, досліджує історію спорудження палацово - паркового комплексу у м. Кристинополі (Червоноград) – архітектурної перлини свого часу. Також часопис подає рецензію на збірки «Антологія наукової думки про народну музику Закарпаття», «Майдан. Пряма мова» та двохтомну монографію «Душа в очах світу» та «Світ очима душі».

Читайте та будьте обізнаними.